Яке величне і строге свято. Свято, бо великий воїн Христовий, друг Жениха, нарешті завершив своє служіння, свій подвиг.
Смерть — і визволення, і зустріч з Тим, ради Кого стільки перетерпів, з Тим, Кого пізнав і прославив ще в утробі матері!.. Зустріч з усіма пророками, яких знав з Писань, перед якими благоговів, а вони ось, як друзі, обіймають його. Зустріч зі своїми праведними батьками!.. І вже нескінченна радість у Небесній Батьківщині, де панує Любов, і нове служіння — спочатку проповідування Христа в’язням у пеклі, куди невдовзі мав зійти Переможець смерті Христос (оскільки саме Предтеча приніс їм звістку про скоре визволення), а потім — допомога нам, людям, які поки що в бою на землі…
Тропар, гл. 2: Пам’ять праведного з похвалами, / у тебе ж доволі свідоцтва Господнього, Предтече; / з’явився бо ти воістину почеснішим і між пророками, / бо сподобився у водах хрестити Проповідуваного. / Тому, за істину постраждавши з радістю, / благовістив ти і в’язням у пеклі Бога, / що тілесно з’явився, / взяв на Себе гріхи світу / і подав нам велику милість.
11.09.2019