Отже, лінія нашого фронту пролягає саме через думки. Віра, надія, любов, мужність та інші чесноти, а також і протилежні їм гріхи: невірство, безнадія, неприязнь, чи ненависть — це не те, з чим ми народжуємося, а те, що самі формуємо в собі. Кожна людина щодня будує, виліплює себе. Від нашої звички ПРАЦЮВАТИ з думками, свідомо керувати ними, зупиняючи злі, руйнівні, спокусливі та плекаючи добрі, життєдайні, — залежить усе наше життя, наше щастя чи горе, наповненість чи порожнеча, самотність, холод. Будь-який гріх, приходить через думки (наміри, рішення, висновки). Це не щось невідоме, а добре досліджена духовна наука. Ось тільки кілька цитат на цю тему святих і подвижників, давніх і сучасних, які досконало опанували цю науку і можуть нам у цьому допомогти:
Початок зла — хибна думка… Причина ушкодження й погибелі — хибна думка (свт. Ігнатій).
Погано не те, коли приходять недобрі думки, а те, коли ми підкоряємося їм. У них ми не вільні: така наша природа, затьмарена гріхом. Недобрі думки були й у святих. Наша вільна покора цим думкам чи боротьба з ними — ось де наша перемога чи поразка (свящ. Олександр Єльчанінов).
Подивіться, від чого сталося падіння. Воно зрідка трапляється раптово. Звичайно воно починається здалека: з помислів, найменшої прихильності та затримання на (гріховній) думці (свт. Феофан Затворник).
Як люди входять у дім і виходять із нього, так і помисли від бісів заходять і можуть знову піти, якщо ми їх не приймаємо (прп. Силуан Афонський).
З думками потрібно боротися. Не допускати їх у голову, тоді вони не проникнуть у серце. З’явилася думка, а ти їй повинен сказати: «Ні, я не хочу» (схиархим. Іоан (Маслов)).
Іноді той, хто тільки подумав, гірший за того, хто вчинив, бо не кається… Хама, який лише задумав посміятися з батька, відкинуто, а Давида, що свідомо вчинив гріх, прощено (за каяття). І Саула, який подумки згодився на ідолослужіння, відкинуто, а Манасію, що покаявся в ідолослужінні, прийнято (прп. Єфрем Сирін).
Натовпи спокусливих помислів стають нав’язливішими, якщо дозволити їм хоч трохи затриматися в душі, а тим паче розпочати з ними переговори. Але якщо їх відштовхнути сильним напруженням волі, відкиданням і зверненням до Бога, то вони негайно відійдуть і залишать атмосферу душі чистою (свт. Феофан Затворник).
Коли помітиш, що нудно тобі читати Святе Письмо та слухати духовні настанови, знай, що душа твоя важко захворіла. Адже це — початок злого мислення; хто на нього хворіє — пожне плід смерті (прп. Іоан Касіян).
Демони бояться уважного дослідження думок, як злодії собак (свт. Симеон Новий Богослов).
Відверте викриття думок на сповіді в наш час — найкращий засіб для очищення душі, а значить, для спасіння (схиархим. Іоан (Маслов)).
Не так страшні всі демони, як страшно слухатися власних бажань і думок, а не Закону Божого (прп. Ісидор Скитський).
03.10.2019