Лист 18. Про піст

«Передай Господеві дорогу твою…» (фрагмент)

Ще кілька слів про піст. Ми говорили тільки про те, що вилучені в піст продукти більше обтяжують тіло. Але це не головне. Головне, що піст — це не певна їжа, а час покаяння, коли людина має стати перед Богом і відкрити Йому своє серце, щоб Він зцілив, збагатив, оживив, відкрив нам очі й дав сили перемагати зло. А ще головніше, що піст — це заповідь Божа, і виконання цієї заповіді важливіше за всі ті добрі плоди для тіла і для душі, які дає піст. Це наше свідчення, що ми діти Божі, а Він — наш Батько, і ми Йому ВІРИМО, тому слухаємося Його й намагаємось виконувати!

І ще є кілька дуже важливих аспектів.

  • Якщо ми постуємо й засуджуємо, зневажаємо або тероризуємо тих, хто не постує, то все марнуємо і більше шкодимо собі. Як казав хтось зі святих: краще їж м’ясо, а не гризи свого ближнього.
  • Якщо піст стає для людини лише можливістю оздоровитися чи зекономити, то це ніщо інше як лукавство. Є люди, які купу сил, думок і часу, і саме своє життя віддають на оздоровлення певними дієтами, і здоров’я стає для них ідолом. Святі отці заповідали нам піклуватися про здоров’я в міру (не занедбуючи, але й не надто переймаючись), тому що вічна доля людини не залежить від того, скільки вона прожила на землі: день, двадцять чи сто двадцять років.
  • Якщо людина хворіє чи перебуває в екстремальних умовах, це заміняє їй піст. А втім, кожен сам може чесно зізнатися собі, чи справді він не може постувати, чи лише шукає можливостей уникнути посту.

05.10.2019